Свято Червоногородського замку 2018

 Таємниче місце оповите туманами. Замок, що став палацом і зрештою перетворився на руїни. Та місто, що давно вже зникло з карт і стало легендою. Урочище червоне, скільки надзвичайних історій і містичних подій помятає ця неймовірно красива земля. Назва її пішла від унікальних червоних грунтів, які тут скрізь. І коли йде дощ, то до низу з пагорбів прямують червоні ріки, що фарбують у такий колір місцеві породи.  Зараз це улюблене місце туристів, які приїзжають сюди протягом року. Я просто зачарована цією фантастичною місцевістю, що нагадує сюжет містичного роману.

 
Ось уже який рік в літку Червоноград запрошує гостей на фестиваль. "Свято старого замку" - саме так називається подія, яка відбулася в неділю 19 серпня 2018 року в урочищі Червоному, що знаходиться біля села Нирків Заліщицького району. Для мене це вже третій такий фестиваль на цій мальовничій території. І кожного разу я в захваті від маштабності події та краси навколишньої природи. Тут відпочиваєш душею і тілом. Вириваєшся із рутини повсякденості і стаєш частиною легенди.

Люди на свято приїжджають з усієї України. Для деяких, як от для мене, це вже стало гарною традицією. Більшість прибувають ще в пятницю, з великою компанією чи сім'ями. Розкладають намети, палять вогонь і просто відпочивають. Адже в долині є всі умови для наметового містечка : величезна територія, гарна природа, питна вода (є джерело з дуже смачною водою), душ-джакузі у вигляді водоспаду, туалети та навіть магазинчики, які тут працюють постійно.

 Основні події фестивалю відбувалися на сцені. Тут протягом дня виступали колективи і виконавці. Багатий в нас край талановитими людьми. Інколи я не могла відвести погляду від танцювальних колективів, такі вже гарні костюми і виступи були. А як мелодійно співали виконавці, словами не передати. Українські і зарубіжні пісні лунали урочищем, створюючи настрій всім присутнім.

 

 Неподалік від сцени розмістилися чепурні намети, наче невеликі хатинки, всі прикрашені рушниками і вишивками. Це презентували себе дві місцеві громади і одне село. Тут можна було дізнатися багато цікавого про них. Скуштувати смаколиків, що приготували господині, а так як було свято Спаса в цей день, то і страви були відповідні. Мені дуже сподобалися паляниці з маком, схожі моя бабуся готує.

 І зробити фото на пам'ять, Товстянецька громада зробила дуже гарну фотозону, де постійно проходили фотосесії всіх бажаючих. Тепер і я маю світлину на пам'ять. Так приємно що є небайдужі люди які популяризують свій край і приїздять на такі фестивалі.

 Періодично в долині лунали гучні постріли, це військові навчали всіх бажаючих стріляти. Вони мали окрему локацію, де можна було подивитися на виставку зброї і самому спробувати свої сили в імпровізованому тирі.

  Зараз від колишнього розкішного палацу залишились лише руїни, проте на святі за допомогою виставки світлин можна було переглятути яким він був колись. Це неймовірні фотографії, які переносять нас у минуле, і потрібно лише трохи уяви щоб на місці розвалин побачити будівлю у всій її красі.

  А біля виставки розмістився намет з різними цікавими виробами, який з далеку притягував погляд, тут були і незвичайні картини, і сувеніри. Мені сподобалось розглядати роботи юних майстрів. Трішки далі по імпровізованій вулиці знаходилась туристична локація, що приваблювала відвідувачів великою картою, цікавими листівками та розповідями про туристичні родзинки області.

   На святі нікому не було сумно, діти і дорослі знаходили собі заняття до душі. Тут і різноманітні атракціони, і сувеніри на вибір, і смаколики до смаку. А он серед галявини вже ватра велика складена, її в вечері запалять. 

   Напевно головною атракцією свята є Джуринський водоспад, найбільший рівнинний водоспад України. Він зараз неймовірний у своїй величі і красі, пройшли дощі і наповнили його водою, додали йому сили. Всі відвідувачі обовязково до нього навідуються, робляять фото і селфіки (а що я теж не втрималася), купаються в його водах, вода тут досить прохолодна, проте це нікого не зупиняє. Бажаючих прийняти гідромасажний душ безліч, я правда так і не наважилася, та й часу не вистачало, боялася пропустити щось цікаве на святі. Тут на фестивалі можна запросто зустріти людей в купальниках і рушниках, які почувають себе досить вільно, відпочивають, веселяться, така собі вечірка у пляжному стилі.

 Неймовірна пригода видалась, ще з ранку я поспішала на автобус до Заліщиків і з захопленням чекала на фестиваль, а в обід вже гуляла серед гостей свята, дивилася концерт, зустрічала давніх друзів, знайомилася з новими людьми. Це був гарний і насичений день, наповнений емоціями і подіями. А мальовнича природа додавала чарівності і таємничості навколишнім подіям.

   Пригоди вражають...