Я полюбила гори з першого погляду, за їх могутню велич, незрівнянну красу і непохитний спокій. Пам'ятаю як колись давно, в ночі, вперше приїхала в Карпати, навколо було темно, нічний морок сховав стародавніх атлантів від людського ока. І лише чисте повітря п'янило змучених дорогою мандрівників. Після цілющого сну, а сон в горах найміцніший, з ранку виглядаєш у вікно, а навколо одвічні Карпати, омиті першими сонячними променями. І оце перше враження залишається з тобою на завжди.
