Дрогобич – прогулянка містом (частина 2)

      Кожний куточок України по своєму вражає мандрівників, одні природою, інші архітектурою, деякі цікавими історіями і легендами. На багатій землі Прикарпаття, де течуть підземні соляні ріки, люди селилися з давніх часів. Близько тисячі років тому на території сучасної Львівської області з’явилося поселення, яке з часом стало зватися містом Дрогобич.  І до сьогодні це місце зберегло в собі унікальні підземні скарби у вигляді солі, старовинну архітектуру що вражає,  вулички міста, які досі наповнені відголосками історії та відданих своїй справі людей.  А скільки цікавих легенд тут існує, що не завжди й відрізниш що з того правда, а що тільки оповідка.

 

  Наприкінці зими 2021 року представники туристичної галузі Тернопілля і кращі екскурсоводи області побували в місті Дрогобич Львівської області у рамках виїзного навчально-практичного семінару «Земля Дрогобицька», який організував Туристично-Інформаційний центр міста Тернополя. І мені вдалося насолодитися цією пізнавальною поїздкою, результатом якої стало дві об’ємні статті про Дрогобич, адже тут виявилось стільки цікавинок що інформацію про них довелося розділити на дві частини. В частині 1: "Дрогобич – прогулянка містом (частина 1)", я розповіла про знайомство з Навчально-відпочинковим центром «Зефір», цікаву презентацію міста від директора ТІЦа Ігоря Чави, нашу експедицію на найстаріше діюче підприємство України – солевиварювальний завод та екскурсію на один з найвідоміших дерев’яних храмів країни. По переду на нас ще чекає захоплююча прогулянка Дрогобичем, підйом на ратушу, а завершить все смачний обід в Медовій хаті та дегустація медових смаколиків від ТзОВ «Українські медовари».   

  Після короткого переїзду ми прямуємо до центру міста, де на нас вже чекає місцевий екскурсовод. Історія Дрогобича заворожує, тут збереглося безліч  старовинних будівель, кожна з яких має свою особливість. Поруч зі старовинними пам’ятками архітектури можна побачити твори сучасного мистецтва, мені сподобалася лавочка для фото, де ти можеш стати частиною логотипу і яскраві мурали, що зустрічаються на стінах будівель. Неподалік ратуші, до якої ми прямували знаходиться старовинний кафедральний собор Пресвятої Трійці. А гуляючи містом не забувайте озиратися, адже тут можна зустріти безліч цікавих споруд, таких, як наприклад, будинок Фрідмана оздоблений візерунчастою синьо-білою керамікою.

  А поки що нас чекають в приміщені ратуші, де знаходиться Туристично-інформаційний центр міста Дрогобича. Якщо Ви завітаєте в місто, екскурсію раджу починати саме з цієї локації, адже тут можна не лише знайти цікаві сувеніри з місцевою символікою і випити смачної кави, а й отримати багато інформації про туристичні об’єкти, замовити екскурсійний супровід чи записатися на одну з театралізованих екскурсій. Адже саме ТІЦ Дрогобича організував для нас таку цікаву і насичену прогулянку містом, тут працюють справжні професіонали своєї справи.

   В центрі на площі Ринок височіє нова Дрогобицька ратуша побудована  в 1924-1929 роки, на місці найпершої дерев’яної , яка з’явилася тут ще в XV столітті. В ній як сотні років до того знаходиться місцева влада. Для того щоб оглянути місто з гори, ми піднімаємося по числених сходах на оглядовий майданчик вежі, вже майже біля цілі натрапляємо на старовинний годинниковий механізм, який забезпечує роботу головного годинника міста. І ось нарешті перед нами відкривається панорама Дрогобича, краєвиди тут просто вражаючі, це можливо описати, це варто побачити.

  Від ратуші прямуємо до площі Замкова гора (чому вона так називається, адже ні гори, ні замку тут не має Ви дізнаєтесь коли завітаєте до міста), тут захоплює погляд старовинний костел Святого Варфоломія, його будівництво схвалив своїм указом в 1392 році король Владислав Ягайло, а в 1511 костел освятили. Поруч нього розташована староруська оборонна вежа XII століття, яка після добудови в XVI столітті перетворилася у дзвіницю. Неподалік вежі і костелу знаходиться пам’ятник Юрію Дрогобичу, видатному вченому і філософу XV століття, який народився в цьому старовинному місті.

   Одна із вуличок міста привела нас до величної  Хоральної синагоги XIX століття, за взірець для її оздоблення булла взята синагога в німецькому місті Кессель, яка пізніше булла знищена. Сучасного вигляду сакральна будівля набула в 2018 році після проведеної реконструкції. Синагога вражає своїми розмірами, великим внутрішнім простором та масивними колонами, висота будівлі до верху карнизу складає  19,5 метрів.  На стінах збереглись давні написи, а саме приміщення наповнене світлом.

     З двома засновниками і деякими видами продукції Товариства з обмеженою відповідальністю«Українські медовари» ми познайомилися ще в Тернополі під час дегустації. Цього разу ми завітали до «Медової  хати» в Дрогобичі, поруч з якою і знаходиться виробництво медових напоїв. Медова хата – це цілий комплекс, який належить «Українським медоварам». На першому поверсі знаходиться кафе «Вінзарня», де можна смачно поїсти за невеликі гроші, тут на стінах розміщена історія виникнення Дрогобицької ковбаси, а на барі можна придбати декілька паличок оригінальної ковбаси у якості сувенірів. На другому поверсі розмістився дегустаційний зал з медовим інтер’єром , невелика крамничка продуктів бджільництва, музей медоваріння та музей ваг, а також центр нетрадиційної медицини «Консиліум». Дегустацію для нас проводив один з засновників ТзОВ «Українські медовари» Войтків Роман Тимофійович,тут ми не лише скуштували медові напої, а й дізналися багато цікавих моментів про медоваріння, культуру споживання медових алкосмаколиків та історію бджільництва. Нарешті зуміли розібратися чим відрізняється «Медак» від «Медівки», та послухали про те як виникло товариство «Українські медовари», адже це єдине в Україні сертифіковане підприємство, яке виготовляє медові напої. На закінчення придбали трішки сувенірів у скляних пляшках і не тільки та зробили загальне фото на пам'ять. «Медову хату» в Дрогобичі обов’язково потрібно включати в туристичний маршрут, адже тут смачно, цікаво і корисно.

  Наша мандрівка в Дрогобич була дуже цікавою та насиченою, ми багато дізнались, почули, побачили і спробували, але це далеко не все, адже на більше в нас не вистачило часу. Тому ми ще колись обов’язково сюди повернемось. Дрогобич справді місто солі, ковбаси, медових напоїв та старовинної архітектури. Хочу подякувати Туристично-інформаційним центрам Тернополя та Дрогобича за гарну організацію поїздки та екскурсії, в них працюють справжні професіонали, тому раджу звертатись до них по питаннях мандрівок. Дуже вдячна за гостинність і яскраві розповіді всім нашим екскурсоводам,  директору Дрогобицького ТІЦа Ігору Чаві та засновникам ТзОВ «Українських медоварів». Це була неймовірна подорож.

  Пригоди чекають...