Незвідана Івано-Франківщина (автентичні майстер-класи)

   Прозоре свіже повітря наповнене ароматами спокою, від яких паморочиться в голові, стрімкі ріки з крижаною, чистою, мов сльоза водою, велетні гори, що задумливо споглядають на світ зі своєї висоти та щирі, талановиті люди, які обрали цей край своєю домівкою. Карпати - це особливий світ, де в могутніх кронах дерев шелестить вітер, розповідаючи давні напівзабуті історії, де на зелених схилах, серед різнотрав'я пасуться овечки і кізочки, де в кінці зими можна знайти весну уквітчану жовтими промінчиками первоцвітів і білі галявини снігу. Це край де поєднується ніжність і сила, краса і могутність природи, де час притишує свій хід, а в лісах здається сміються мавки і живе чугайстер.

 
Українські Карпати приховують в собі багато таємниць і незвичних цікавинок, вони здавна притягують туристів і мандрівників в пошуках пригод. Раніше я подорожувала в напрямку Яремче і всім відомого курорту Буковель, та цього разу в компанії  Турфірми "Надія"  ми помандрували у напрямку міста Косів та села Яворів Івано-Франківської області. Поїздка наприкінці лютого 2020 року, стала для мене справжнім відкриттям Карпат: ми поспілкувалися з місцевими жителями, побували на автентичних майстер-класах, побачили як створюється унікальна косівська кераміка, спробували бриндзу і сир на екофермі, дізналися таємниці створення ліжників та відвідали старовинну дерев'яну церкву, яка сама обрала місце свого будівництва. Здається це був не просто вікенд на Франківщині, а мандрівка поза простором і часом, адже яскравих вражень і приємних спогадів залишилось дуже багато.

  Серед Карпатських гір в місті Косів Івано-Франівської області народні майстри створюють унікальну всесвітньо відому кераміку, таємницю виготовлення якої передають з покоління в покоління. Вирізняється складною технологією виробництва та особливими малюнками, які відображають сюжетні мотиви з життя гуцулів та сакральну тематику. 13 грудня 2019 року Косівську мальовану кераміку внесено до Репрезентативного списку ЮНЕСКО нематеріальної культурної спадщини людства. В місті ми завітали до майстрині традиційної гуцульської кераміки Іванни Козак-Ділета, і хоча господині в дома не було, нас привітно зустріли учні пані Іванни. Тут крім виготовлення та продажу столового, декоративного посуду, обрядових предметів і багатьох інших керамічних виробів, також проводять майстер-класи. Під час яких учасники своїми руками можуть створити чи розмалювати глиняний витвір, дізнатись багато цікавої інформації про традиції створення косівської кераміки. В майстерні і на виставці-продажі велика колекція кольорової кераміки, кожний колір та візерунок тут має своє певне значення. Найстарішим експонатам особистого музею майстрині понад 130 років.

   Гастрономічний туризм в Карпатах - це щось незабутнє, поєднання свіжого гірського повітря з неймовірними смаками, приправлене цікавими розповідями під незабутнім соусом атракцій. Наступна наша зупинка в селі Яворів Косівського району, де через місток над швидкою гірською річкою, піднявшись по сходах потрапляєш на справжню "Гуцульську сироварню". Тут ще лежить сніг, тому місцевих знаменитостей кізочок і не менш симпатичних овечок ми можемо побачити лише в кошарі, тим більше що у декількох ягняток сьогодні день народження і їм потрібне тепло. Екоферма займає досить велику територію, яку контролює два пастуха, один з них електронний, а інший чотирилапий симпатюля (пес-пастух). Під час екскурсії ми дізналися про багато цікавинок з життя ферми та мали змогу на власні очі побачити все обладнання за допомогою якого виготовляється сир. Після чого стали учасниками захоплюючого майстер-класу з приготування сиру на відкритому вогні, за схожою технологією варять сир на полонині. Та нарешті під час смачної дегустації дізнались як, який сир зветься і з чим він найкраще смакує.

  Ліжник - це до недавніх пір не дуже зрозуміле слово, в мене зараз асоціюється з теплом, комфортом і затишком. А все завдяки участі у незабутньому майстер-класі з ліжникарства, місцевої майстрині Наталії Кіщук. В селі Яворів Косівського району, відомому центрі ліжникарства в Карпатах, я поринула у світ давніх традицій плетіння з овечої шерсті. Дізналась, що ці теплі речі є ще й цілющими, а таємниці створення їх передають з покоління в покоління. Пані Наталля створює не лише традиційні ліжники, покривала та доріжки, а й займається художнім ткацтвом, за допомогою овечої шерсті на ткацьких верстатах народжуються унікальні картини і неймовірні предмети гардеробу, кожухи, пальта, спідниці та інше. Це справжнє мистецтво - з овечої шерсті створити неймовірні вироби. Під час майстер-класу з ліжникарства я мала змогу дізнатись про весь процес виробництва ліжників від прядіння ниток до створення малюнків на верстаті. Це непросте заняття але надзвичайно цікаве, я в захваті від тканих речей панні Наталі, вони неймовірно красиві, теплі і практичні.

 

На завершення нашої подорожі Івано-Франківщиною ми потрапили у мальовниче село Пістань Косівського району, що розмістилося на березі річки Пістинька. Перша писемна згадка про село була ще у 1375 році, пов'язана з з'ясуванням права власності на соляні джерела, що тут знаходились. За легендою село заснували монахи, розповідають, що поселенці прийшовши сюди побачили що тут довкола пусто, і вирішили що, "Пусто тут, безпечно тут, то ж піст триматимемо, щоб Бог благословив це місце на безпечне щасливе проживання...", і з тих під оселилися тут люди. Зараз село також відоме своєю старовинною дерев'янною Успенською церквою, яку називають найстарішою на Прикарпатті, надпис на табличці вказує на 1600 рік, тоді з'явилася на цьому місці перша церква, ця ж споруджена пізніше, у 1868 році. Саму церкву звели на пагорбі, на протилежному від села березі річки, тому до неї можна потрапити лише пройшовши по підвісному містку. Як розповідає легенда, церква сама обрала собі місце свого будівництва, колись давно надумали люди звести церкву, а дерево для будівництва почали складати на березі річки, одного разу прокинувшись з ранку, вони виявили що всі матеріали опинились на протилежному березі. Вони забрали все дерево, але наступного ранку знову все перемістилось і тоді люди зрозуміли що церква сама обрала собі місце і збудували її на березі навпроти села. Біля Успенської церкви знаходиться цвинтар, а береги окрім підвісного містка з'єднує і канатна дорога з кліттю на роликах. щоб доставляти людей в їх останню дорогу. От, таке мальовниче і надзвичайно цікаве місце серед могутніх Карпатських гір.

   Завдяки подорожі Івано-Франківщиною я в черговий раз закохалася в гори, і по новому відкрила для себе цей край, це була захоплююча пригода, що залишила по собі приємні спогади. Хочу подякувати за запрошення Ulyana Basarab, начальника відділу міжнародних зв'язків, туризму та пропорції міста Івано-Франківськ,  NADIYA Hotel за гостинний прийом і Турфірма "Надія" яка організувала для нас цю чудову подорож. А за цікаві історії і факти під час подорожі екскурсовода Таня Воскобойнікова .

 Пригоди чекають...