Свято Бережанського замку 2018

 Його називали східним Вавелем за красу і велич. Бережанський замок, творіння епохи Ренесансу і досі дивує залишками своєї могутності. Побудований протягом двадцяти років в шістнадцятому столітті родиною польських магнатів Сенявських , він за багатовікову історію пережив не одну війну і стримав не один наступ. На відміну від інших оборонних споруд, Бережанський замок постав не на погорбі, а в заболоченій річковій долині, на острові, який утворили два рукава річки Золота Липа. Багато таємниць оберігають старі стіни колись могутньої твердині.

Фестиваль "Борщ'Їв" 2018

 Борщ традиційна українська страва з багатовіковою історією. Він і зараз є найпопулярнішою першою стравою в Україні, його люблять всі від малого до великого. З давна його вважали символом міцної родини. Всі інгрендієнти в горщику чи каструлі додаються один за одним в певній послідовсності, варяться, бурлять і поступово передають свій смак і аромат один одному, стають одним цілим. Кожна господиня готує борщ по своєму, навіть взявши однакові складники, у різних кухарок він вийде різного смаку. Існує понад сімдесят складених і описаних рецептів червоного борщу. Навіть в моїй родині кожне покоління, кожна господиня готує борщ по інакшому, і я маю свій рецепт цієї особливої страви.

Всеукраїнський фолькльорно-мистецький фестиваль "Борщівська вишиванка" 2018

 Вишивка - це символ українського народу, його оберіг. Ще з давніх-давен наша країна славилася своїми вишивками і вишивальницями, кажуть що це наш генетичний код. І не дивно, адже кожний регіон має свій унікальний візерунок, свій стиль відображений на полотні.

 На Тернопільщині в Борщівському краї, від якого і пішла назва, вишивають особливі, легендарні вишиванки. В народі розповідають що близько п'яти століть тому на цей регіон постійно здійснювали набіги турецькі і татарські завойовники. Під час одного з таких нападів в декількох селах Борщівщини були вбиті всі чоловіки, тоді жінки на знак жалоби заприсяглися носити траур протягом семи поколінь, вишиваючи сорочки чорними нитками. Такі вишиванки були на всі випадки життя, вдягалися вони і на весілля, і на інші свята. І лише в 20-30 роках двадцятого століття, коли збіг термін клятви, жінки почали використовувати яскраві кольори. Неповторна Борщівська вишиванка здавна високо цінується як і в нашій країні, так і за її межами.

Дітковецький мистецький етнофестиваль 2018

Українські села це щось особливе, кожне з них різне, проте в одночас вони всі схожі. Тихе розмірене життя, наповнене своїми складнощами і переживаннями, зі своїми маленькими і великими радощами, своїми мріями. Незважаючи на всі проблеми села в нас живуть, інколи це схоже на виживання, проте вони не здаються. І люди в них особливі : добрі, чуйні та дуже гостинні. Останім часом саме в селах я почала зустрічати людей закоханих у свій рідний край, людей-діла, які не шкодують зусиль, які намагаються змінити цей світ на краще. Інколи достатньо однієї ідеї та декількох людей для її втілення, щоб і у інших зявилася надія на майбутнє.