Фестиваль "Борщ'Їв" 2018

 Борщ традиційна українська страва з багатовіковою історією. Він і зараз є найпопулярнішою першою стравою в Україні, його люблять всі від малого до великого. З давна його вважали символом міцної родини. Всі інгрендієнти в горщику чи каструлі додаються один за одним в певній послідовсності, варяться, бурлять і поступово передають свій смак і аромат один одному, стають одним цілим. Кожна господиня готує борщ по своєму, навіть взявши однакові складники, у різних кухарок він вийде різного смаку. Існує понад сімдесят складених і описаних рецептів червоного борщу. Навіть в моїй родині кожне покоління, кожна господиня готує борщ по інакшому, і я маю свій рецепт цієї особливої страви.

Як я і писала, обіцяла в попередньому пості розповідаю про гастономічне свято в Борщеві яке відбулося на початку осені.

  Вже традиційно в другі осінні вихідні, цього року це припало на 8-9 вересня місто Борщів Тернопільської області гостинно запросило гостей на смачний фестиваль "Борщ'Їв". Який проходить у рамках Всеукраїнського фолькльорно-мистецького фестивалю "Борщівська вишиванка". Це дуже символічно що свято борщу відбувається у місті, назва якого асоціюється з цією унікальною стравою. За легендою туркам, що захопили місто одна з місцевих господинь подала борщ. Однак їм постійно щось не подобалося. І от розлючена кухарка не втрималась вдарила отамана черпаком по голові і втопила його у борщі. Відтоді місто назвали Борщів.

  На центральній площі неподалік від фонтану розмістилася незвичайна вуличка з наметів. Ще з далеку було чути смачні аромати що долинають з цих схожих на маленькі хатинки цікавих локацій.

Тут розмістилися села і громади Борщівського району. Вправні господині наготували стільки різних страв що аж столи ламалися під їхньою важкістю. Тут і варенички різні і млинці і пампушки, а солодкого й не перелічити. Проте головною стравою і окрасою кожного столу був борщ. Смачний, наваристий і духмяний в кожнім наметі його подавали інакшим. Борщ готували і тут на місці в великих казанах, кожний бажаючий міг скуштувати першої страви з вогню.

 І я поїла борщику з пампушками, які подавали господині, а потім ще й вареничків з сметанкою, завжди з нетерпінням чекаю на цю смачну гостину.

 Прогулявшись по апетитній алеї і продегустувавши різної смакоти вже починаєш звертати увагу на красу і вміння, з яким були оформлені імпровізовані хатинки. Прикрашені квітами, гарбузами, різними скульптурами і сіном, оздобрені фруктами і овочами, кожна - витвір мистецтва. Я щиро захоплююсь нашим українським народом, таким вправним і винахідливим у створені краси. Потім наскільки я чула всі локації обходило журі, щоб визначити найкращу. Проте, на мою думку вони всі надзвичайні і варті нагород.

  Скрізь було чути музику і спів, це після урочистого відкриття запрацювала сцена фестивалю. Співочі і танцювальні  колективи та ансамблі, гумористи і ведучі всі хто виступав того дня сворювали особливу атмосферу на святі, таку теплу і сонячну. Згадуючи той момент, навіть забуваєш, що небо встеляли важкі темні хмари. А яскраві вишиті костюми учасників додавали українського колориту, особливо для гостей свята, які завітали не лише з усієї України, але й закордону.

  Борщівські фестивалі я завжди чекаю з нетерпінням, навіть на думку ніколи не приходило як це можна було б пропустити таке грандіозне дійство. Смак борщу з пампушками зявляється на язику ще напевно на виїзді з Тернополя, а при перетині знаку Борщів вже здається що чуєш смачні аромати. Такі фестивалі це не лише можливість гарно провести час і зустрітися з давніми друзями, а й зберегти українські традиції і звичаї, передати їх наступному поколінню. Все більше і більше людей дізнається про наші свята, вони долають сотні і тисячі кілометрів щоб стати частинкою неймовірних фестивалів на Тернопіллі.
 Пригоди тривають...