Старовинні традиції, автентичні звичаї, наповнені давнім змістом захоплюючі ритуали, які передаються з покоління в покоління. Вони зберігаються в селах та містечках України, щороку відтворюються, а з плином часу змінюються, проте зміст який вони в собі несуть залишається такий, як і сотні років тому. Найтаємничішим та найяскравішим дійством народного святкування звісно є Маланка, або ще як її називають «переберія». 13 січня на Маланки на передодні Старого нового року та 14 січня на Василія в українських селах, містах і містечках люди у різноманітних костюмах тварин, народних та фольклорних персонажів, а також сучасних героїв, виходять на вулиці щоб відтворити давні традиції та відзначити прихід Нового року. Минулими роками ми стали учасниками нічної Маланки в селах Устя та Горошова, побували на фестивалі Маланки у Синькові та прогулялись мальовничими вуличками Чернівців разом з учасниками «Маланка Фест». Цього року, попри всі обставини, нас чекали захоплюючі пригоди в Красноїльську на Маланці з румунським корінням.
Мрії збуваються, якщо ти до цього прагнеш, про Маланку на румунському кордоні я чула давно, з захопленням розглядала цікаві фото і відео та мріяла про мандрівку на яскраве дійство. І ось, нарешті, 14 січня 2021 року ми відправились у надзвичайну подорож до містечка Красноїльськ Сторожинецького району Чернівецької області. Саме тут щороку з давніх-давен, передаючи з покоління в покоління проходить неймовірно цікаве, масштабне та автентичне святкування Маланки або «переберії» ( перевдягання). Традиції маланкування в селищі серед гір, дуже відрізняються від звичного нам водіння кози, де головними героями є Меланія та Василь. Вони ближчі до центральноєвропейських, і є сумішшю румунських обрядів, адже вже за 8 км від містечка знаходиться кордон з Румунією, а 95% всіх жителів говорять румунською мовою. Це найважливіше свято для більшості жителів Красноїльська, до нього готуються заздалегідь, а стати учасником дійства дуже почесно. Зараз традиційну Буковинську Маланку, серед якої є і Красноїльська пропонують внести до переліку не матеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.
Дістатись на Красноїльську Маланку не так то й легко, і справа не в далекій дорозі, а в численних перепонах – «блокпостах», які зустрічаються на шляху до омріяного фестивалю. Перетнувши межу Чернівецької області, потрібно наготувати «хабарі», багато дрібних куп’юр, які знадобляться нам на цих чудернацьких митницях. На одних Вас посіють і защедрують, інші і не відрізниш від справжніх, всі учасники в формі, а поруч машини з надписом поліція. Після сплати мита або «хабара», отримуєш талон чи «штампіло» (печатку на руку), які виступають перепусткою і прямуєш далі, в пошуку Маланки. По ту сторону «блокпосту» на тебе чекає окремий світ, де діють свої особливі правила, де ти не відразу зрозумієш то їде справжня швидка, поліція або митники, чи це лише частина карнавалу, де лунають пісні румунською, а навколо всі в масках, та не тих до яких ми звикли за останній рік.
Все дійство в Красноїльську розпочинається в ніч з 13 січня на 14 січня, в кожному куті містечка своя Маланка, ми здається зустріли 4 різних, а можливо і 5 (не завжди розуміли де, хто), кожна з окремого хутора, що колись об’єднались: Верхня та Нижня Путни, Дял, Тражани і Сус. Але туристам варто приїхати 14 січня, як це зробили ми, вдень все гарно можна розгледіти і отримати яскраві фотографії. Відрізнити одну Маланку від іншої можна завдяки ведмедям, у кожному куті вони інші: у Путнах костюми нагадують копиці сіна, у Тражанах великі уквітчані крила, на куті Сус крила у формі серця, схожі на крила широкі солом’яні плечі у куті Дял. Головними героями Красноїльської Маланки є циган з ведмедями, дід з бабою, царі з царицями, а також цигани, лікарі і жиди, кожну ватагу очолює свій комендант, який обирається з хлопців, що вже відслужили в армії. Образ ведмедя найпочесніший на святі, ним може бути лише неодружений хлопець, костюми ведмедя роблять з сіна, соломи або очерету, і важить він від 30 до 70 кг. Дівчата ж можуть перевдягатися в цариць та циганок. Тут кожний образ, кожний костюм продуманий до дрібниць, та й дійство теж має свій сценарій і сюжет, за допомогою пісні на румунському, яку весь час тут співають та ритуальних рухів розповідається про могутнього ведмедя, царя навколишніх гір, якого підкорив та приручив циган.
Після приїзду в Красноїльськ ми зустріли Маланку з Путни, їхні ведмеді особливі, вони у вигляді копиці, такі собі великі кулі з соломи і очерету. Це неймовірне видовище, кожний костюм тут витвір мистецтва. Далі ми вирушили шукати знаменитих ведмедів з Трижан, в них найдовші крила, прикрашені гіллям ялинок, квітами і ілюмінацією, яка світиться в вечері. Ми знайшли їх серед села, вони саме обходили двори, де були відкритті ворота, а їх тут чекали. Маланка ходить щоб вигнати злих духів і створити новорічний настрій, спершу на подвір’я заходить комендант вітає господарів і питає дозволу зайти, далі заходять і віншують діди з бабами, за ними царі з царицями водять хороводи, жиди танцюють. А тим часом лікарі, цигани та інші персонажі роблять дрібні капості, в кінці приходить черга циганів з ведмедями, в них своя вистава. І хоча ми ні слова не розуміли з пісні що лунала, нас дуже захоплювало навколишнє дійство, та енергія, та сила що його супроводжувала, це не можливо передати на фото чи відео - це потрібно відчути. Особливо хочу відзначити Маланку кута Сус, ведмеді якої мають крила у вигляді серця, їхні виступи це щось дуже неймовірне та драйвове, з потужною атмосферою від якої навіть повітря вібрувало. А закінчився карнавал наймаштабнішою подією – парадом Маланок, які зі всіх кутів зійшлися на центральну алею містечка, щоб показати себе у всій красі.
Протягом декількох останніх років я відвідую Маланки Тернопілля і Буковини, кожна з них цікава і особлива, кожна відображає споконвічні традиції свого регіону, та найбільша і найпотужніша з них це Красноїльська Маланка. Вона унікальна і особлива, ні на що не схожа, Маланка об’єднує всіх жителів селища від малого до старого. Це більше стихія ніж організоване дійство, її не зміг спинити навіть локдаун, тим більше що все дійство відбувалося на свіжому повітрі та досить великій навколишній території. Красноїльську Маланку варто відвідати хоча б один раз щоб зрозуміти що традиції варто зберігати та передавати, адже це безцінний скарб наших предків для майбутніх поколінь.
Пригоди чекають…
Немає коментарів:
Дописати коментар