Свято Сидорівського замку 2018

 Величний, старовинний замок-корабель оточений з трьох сторін рікою, знаходиться в селі Сидорів Гусятинського району. Вже близько чотирьох століть він споглядає на оточуючий світ з висоти пагорба на якому побудований. Своєю назвою замок завдячує незвичній формі, яку йому надали в ті давні часи, витянутий на 178 метрів та шириною лише 30 м. Він звужується з однієї сторони і утворює такий кут, що з далеку схожий на ніс корабля. Колись цей красень мав 7 веж і належав могутній родині Калиновських. В наш час він розповідає свою історію туристам та гостям фестивалю, що відбувається тут раз на рік.

28 серпня 2018 року, як не звично у вівторок, Сидорів гостинно зустрів запрошених з усієї області та України людей на "Свято замку". Я побувала тут вже вдруге і не перестаю дивуватись красі і величі цих давніх стін. Трохи уяви і перед нами зявиться могутній велет, повстане з глибин минулого замок, оточений мальовничою природою. А над брамою ще й досі видніється давній надпис, який я нажаль не змогла прочитати.

  Заради поїздки у Сидорів мені довелося швидше впоратись з роботою, бо у вівторок хоч і свято, проте все одно день робочий. Майже сто кілометрів дороги і ми на місті. Річка що оточує замок трохи розлилася і довелося переходити через дерев'яний місток. У підніжжя пагорба розмістились різні атракціони для дітей і сувеніри, тут і військові привезли виставку зброї.

  На території замку вже розпочинався фестиваль, навпроти брами розмістилися браві козаки з гарматами. Легенький вітерець розвівав їхні пропори. А вони тим часом заряджали свою зброю порохом, цікаво було спостерігати за вправними діями козаків. І ось гармати заряджені і чекають на початок свята, адже гучними вистрілами вони знаменували відкриття.

 Я памятала з минулого року на скільки сильними і несповіваними бувають постріли з гармат, адже це вже стало традицією на святі. Проте до цього ніколи не можна бути готовим і я, як і решта гостей аж підскочили при першому пострілі, а деякі дівчата навіть запищали від несподіванки. Це було незабутньо. Локація козаків була мабуть найяскравіша і колоритніша з усіх на святі замку.

   На сцені після офіційного відкриття фестивалю, розпочався святковий концерт. Спершу до глядачів вийшли козаки в яскравому національному одязі і заспівали, як вже вони гарно співали, я аж заслухалась. Музика лилась серед вцілілих замкових стін і піднімалась  у вись. Далі виконавці і колективи змінювали один одного, створюючи святковий настрій всім гостям і учасникам дійства.

   По території було розкидано декілька атмосферних фотозон, неподалік від сцени зупинився віз з різним збіжжям, а з іншого боку тюки зі сіном розмістились, на них можна було посидіти чи зробити гарне фото на память.

   А ось намет з гілок такий цікавий, і справді цікавий адже він інформаційний тут можна було отримати яскравий буклетик або дізнатися багато нового про туристичні родзинки краю і області. Для мене Гусятинщина поки що являється майже незвіданою територією, тому я взяла для себе нову брошурку, і буду вивчати її.

  Голодним на фестивалі ніхто не залишився, ще з далеку було чути в повітрі димом та літали смачні аромати. То вже різноманітні намети з їжею і напоями приваблювали гостей. Числені столики, стільчики і лавки чекали на веселі компанії, а квас і лимонад лилися рікою. Ось і бараболька смажеться, а там соковите мяско вже готове, хоч бери їж. Тут і там під деревами виднілись розстелені покривала і групи людей, дехто вирішив зробити собі пікнік та розмістився на пагорбах за замком.

  Гарний, яскравий видався фестиваль, навіть трохи похмура погода не зіпсувала настрій учасникам і гостям. Так приємно що традиція "Свят замків" продовжується і щороку збирає нас у Сидорові, деречі якби не це дійство, я напевно так і не побувала в цьому чудовому замку. Кожна така подорож нам відкриває щось нове, допомагає дізнатись щось цікаве про себе і навколишній світ.

Пригоди тривають...