Казкове село Чагарі

 Тернопілля багате на цікаві і надзвичайні села. Подорожуючи по області я помітила, що майже кожний населений пункт тут має свою родзинку. Одні прославилися старовинною і захоплючою історією,  про інші розповідають давні легенди, деякі можуть зацікавити архітектурою чи природою. А є такі, що стали відомими завдяки зусиллям своїх жителів.

 

Свято Бережанського замку 2018

 Його називали східним Вавелем за красу і велич. Бережанський замок, творіння епохи Ренесансу і досі дивує залишками своєї могутності. Побудований протягом двадцяти років в шістнадцятому столітті родиною польських магнатів Сенявських , він за багатовікову історію пережив не одну війну і стримав не один наступ. На відміну від інших оборонних споруд, Бережанський замок постав не на погорбі, а в заболоченій річковій долині, на острові, який утворили два рукава річки Золота Липа. Багато таємниць оберігають старі стіни колись могутньої твердині.

Фестиваль "Борщ'Їв" 2018

 Борщ традиційна українська страва з багатовіковою історією. Він і зараз є найпопулярнішою першою стравою в Україні, його люблять всі від малого до великого. З давна його вважали символом міцної родини. Всі інгрендієнти в горщику чи каструлі додаються один за одним в певній послідовсності, варяться, бурлять і поступово передають свій смак і аромат один одному, стають одним цілим. Кожна господиня готує борщ по своєму, навіть взявши однакові складники, у різних кухарок він вийде різного смаку. Існує понад сімдесят складених і описаних рецептів червоного борщу. Навіть в моїй родині кожне покоління, кожна господиня готує борщ по інакшому, і я маю свій рецепт цієї особливої страви.

Всеукраїнський фолькльорно-мистецький фестиваль "Борщівська вишиванка" 2018

 Вишивка - це символ українського народу, його оберіг. Ще з давніх-давен наша країна славилася своїми вишивками і вишивальницями, кажуть що це наш генетичний код. І не дивно, адже кожний регіон має свій унікальний візерунок, свій стиль відображений на полотні.

 На Тернопільщині в Борщівському краї, від якого і пішла назва, вишивають особливі, легендарні вишиванки. В народі розповідають що близько п'яти століть тому на цей регіон постійно здійснювали набіги турецькі і татарські завойовники. Під час одного з таких нападів в декількох селах Борщівщини були вбиті всі чоловіки, тоді жінки на знак жалоби заприсяглися носити траур протягом семи поколінь, вишиваючи сорочки чорними нитками. Такі вишиванки були на всі випадки життя, вдягалися вони і на весілля, і на інші свята. І лише в 20-30 роках двадцятого століття, коли збіг термін клятви, жінки почали використовувати яскраві кольори. Неповторна Борщівська вишиванка здавна високо цінується як і в нашій країні, так і за її межами.

Дітковецький мистецький етнофестиваль 2018

Українські села це щось особливе, кожне з них різне, проте в одночас вони всі схожі. Тихе розмірене життя, наповнене своїми складнощами і переживаннями, зі своїми маленькими і великими радощами, своїми мріями. Незважаючи на всі проблеми села в нас живуть, інколи це схоже на виживання, проте вони не здаються. І люди в них особливі : добрі, чуйні та дуже гостинні. Останім часом саме в селах я почала зустрічати людей закоханих у свій рідний край, людей-діла, які не шкодують зусиль, які намагаються змінити цей світ на краще. Інколи достатньо однієї ідеї та декількох людей для її втілення, щоб і у інших зявилася надія на майбутнє.

Свято Сидорівського замку 2018

 Величний, старовинний замок-корабель оточений з трьох сторін рікою, знаходиться в селі Сидорів Гусятинського району. Вже близько чотирьох століть він споглядає на оточуючий світ з висоти пагорба на якому побудований. Своєю назвою замок завдячує незвичній формі, яку йому надали в ті давні часи, витянутий на 178 метрів та шириною лише 30 м. Він звужується з однієї сторони і утворює такий кут, що з далеку схожий на ніс корабля. Колись цей красень мав 7 веж і належав могутній родині Калиновських. В наш час він розповідає свою історію туристам та гостям фестивалю, що відбувається тут раз на рік.

Третій Надзвичайний Великий Збір ОУН

Великі і маленькі події, прийняті рішення та навколишні обставини мов різнобарвні нитки вплітаються в канву історії. Кожний крок, кожний окремий момент минулого має своє відображення в сучасному світі. Напевне через це багато людей цікавляться та вивчають історію рідного краю, своєї землі. Я ще з дитинства захоплювалась минулим країни, спершу через казки, а потім до рук потрапила книжка, яку памятаю досі - Історія України. Проте як виявилося про Організацію українських національстів та Українську повстанську армію я знала дуже мало. Трошки прояснило ситуацію моє відвідання на весні музею «Табір ВО УПА «Волинь-Південь». І я вирішила, що так минуле вивчати цікавіше, адже подорожуючи ти не тільки дізнаєшся факти, а і сам стаєш частинкою історії.

Свято Червоногородського замку 2018

 Таємниче місце оповите туманами. Замок, що став палацом і зрештою перетворився на руїни. Та місто, що давно вже зникло з карт і стало легендою. Урочище червоне, скільки надзвичайних історій і містичних подій помятає ця неймовірно красива земля. Назва її пішла від унікальних червоних грунтів, які тут скрізь. І коли йде дощ, то до низу з пагорбів прямують червоні ріки, що фарбують у такий колір місцеві породи.  Зараз це улюблене місце туристів, які приїзжають сюди протягом року. Я просто зачарована цією фантастичною місцевістю, що нагадує сюжет містичного роману.

 

Спортивно-туристичні змагання на Тернопільському ставі 2018

 Одного теплого, літнього дня, коли вітер потрохи перекочував хвилі, розрізаючи поверхню Тернопільського ставу з'явилися дракони. Вони пливли, граціозно похитуючи кольоровими головами, намагаючись обійти суперників. Дракони у нас на ставі - здивуєтесь ви. Так, справді "дракони", але незвичайні, а Драгоботи - спеціальні човни з головою і хвостом дракона.

 

Фолькльорний аграрно-мистецький фестиваль "КозаФест" 2018

 З давніх часів в Україні козу шанували і поважали, вона була символом добробуту і достатку. Невелика невибаглива тварина, яка забезпечує людей молоком, мясом і хутром. Так багато в нас повірь, казок, легенд і обрядів повязаних з козою. Тому дуже часто її назву давали містам і селам, а скільки людей зі схожим прізвищем й не перелічити.

 

Саранчуківський фестин "Село на мільйон" 2018

  На галявині біля річки, де колись був старий водяний млин, а зараз про нього нагадують хіба що остови, які ще виглядають з води. І великий банер з зображенням того самого млина, що так правдиво змальований, здається зараз закрутиться колесо і запустяться старі механізми. Ніби картинка з давно забутого дитинства чи історія з потертої старої книги. І гомін гусей і плескіт ріки й похилене дерево на якому так зручно вмоститись, все це створило незабутню атмосферу справжнього українського свята.

Бандерштат - фестиваль українського духу

 Я люблю фестивалі, такі різні, яскраві, цікаві і пізнавальні. Кожний з них несе в собі якусь думку, розкриває певну тему. Дає можливісь поринути у зовсім інший світ, дізнатися щось нове про себе та оточуючих. Вони справді всі різні, збирають різні аудиторії мають різну мету, проте обєднують людей, які в більшості випадків навіть не здогадуються про існування один одного.

Всеукраїнський фестиваль лемківської культури "Дзвони Лемківщини" 2018

  Більше сімдесяти років тому сталися події, що змілини життя сотень тисяч людей. Одна з етнічних груп українського народу, що століттями проживала по обидва боки Карпат - лемки, була насильно переселена. Проте вони не тільки не втратили своєї самобутності, а й зуміли зберегти традиції та культуру. У наш час лемки, мов велика родина на свята, щорічно збираються на фестивалях щоб віднайти свій етнічний спадок, та передати його наступним поколінням.